тел. 044 361-50-66
044 257-11-64

Гаряча лінія працює цілодобово

E-mail: petrovelikiy@ukr.net

Центральний офіс

м. Київ, пр. Коломиївський, 20

Спадкування за законом

Nasledov po zakonu

Що відбувається з вашим майном у разі, коли не було складено заповіту? Юридична підтримка «Петра Великого» виклала усі головні моменти у цьому матеріалі. Насамперед слід пам’ятати, - якщо ви не склали заповіт, в такому разі закон визначає порядок успадкування. Відтак лише Цивільний кодекс визначає спадкоємців за законом, які й отримують спадщину. Існує п'ять черг спадкування.

Право на спадкування мають спадкоємці найвищої черги, тобто, якщо є хоча б один спадкоємець першої черги, то спадкоємці другої черги не мають прав на спадщину. Якщо ж спадкоємців першої черги немає, то спадщину отримають спадкоємці другої черги і так далі... При спадкуванні за законом усі спадкоємці однієї черги мають права на рівну частку спадщини.

Закон захищає права спадкоємців, котрі при житті матеріально залежали від померлого, утримувалися ним. Уявімо таку ситуацію. Помираючи, громадянин заповідає все своє майно релігійній громаді. І його дії заслуговують на повагу, але в нього залишилася дружина з неповнолітньою дитиною десяти років. Хіба ж не повинні вони отримати зі спадщини певні засоби для існування? Мораль свідчить: повинні. А що ж говорить нам закон?

Неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки,яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, котра має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку. Отже, закон у цьому разі закріплює норму моралі — установлює так звану обов'язкову частку спадщини.

  1. Як стати спадкоємцем.

Ми вже знаємо, що спадкоємцем можна стати або за законом, або за заповітом. Однак у будь-якому разі особа, котра хоче отримати спадщину і має на це право, повинна прийняти спадщину впродовж 6 місяців з дня ЇЇ відкриття. Особи, які проживали разом зі спадкодавцем, а також спадкоємці-діти вважаються такими, котрі автоматично прийняли спадщину. Іншим спадкоємцям протягом установленого строку треба звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (там, де проживав спадкодавець).

У той же час кожен спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Відмовляючись від спадщини, спадкоємець може визначити особу, на користь якої він відмовляється.

  1. Відумерлість спадщини

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

  1. Поділ спадщини між спадкоємцями

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Переважне право окремих спадкоємців на виділення їм спадкового майна в натурі

Спадкоємці, котрі протягом не менше одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділення їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, що їм належить.

Коли людина помирає, її права та обов'язки становлять спадщину. Спадкування відбувається за заповітом, а в разі його відсутності — за законом. Кожна людина може залишити заповіт, який складається письмово та повинен бути засвідчений нотаріусом. За законом, право на спадщину мають родичі померлого. І цивільний кодекс установлює п'ять черг спадкування.

Спадкоємці зобов'язані вирішити питання щодо прийняття спадщини протягом 6-ти місяців із дня відкриття спадщини.

Закон охороняє права непрацездатних спадкоємців, зокрема дітей, установивши право на обов'язкову частку спадщини.